НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В ПЕРІОДІ ПЕРЕБУВАННЯ ЗАСТРАХОВАНОЇ ОСОБИ У ВІДПУСТЦІ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Новина

01.03.2024

Чи призначається застрахованій особі допомога по тимчасовій непрацездатності у періоді відпустки без збереження заробітної плати?

Статтею 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 No 1105 в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та

Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”” від 21.09.2022 р. No 2620 (далі — Закон No 2620) визначено вичерпний перелік причин для відмови в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:

 у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

 у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

 за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

 за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

 у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням;

 за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням;

 за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку

непрацездатності, визнаному необґрунтованим.

Отже, якщо період хвороби повністю припадає на час відпустки без збереження заробітної плати, незалежно від підстав надання такої відпустки — допомога по тимчасовій непрацездатності за цей період не надається.

Якщо дні тимчасової непрацездатності припадають на період, коли працівник повинен вийти з відпустки без збереження заробітної плати, то оплата листка непрацездатності здійснюється за календарні дні хвороби, перебіг яких збігається з часом, коли працівник повинен вийти на роботу.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами (частина третя статті 22 закону No 2620).

Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про

відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше

п’яти днів після прийняття відповідного рішення.